Щорічно 14 грудня, згідно з Указом Президента України від 10 листопада 2006 року в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, у результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих у повітря, становила 50 мільйонів кюрі, що в 30–40 разів більше, ніж під час вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році.

До виконання робіт, пов’язаних з усуненням самої аварії та її наслідків, були залучені понад 600 тисяч осіб з числа військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості. Приблизно третина із них, а це 165 тисяч – отримали інвалідність. Зараз, коли Україна чинить спротив російському вторгненню, а окупанти погрожують усьому світові новою ядерною катастрофою, подвиг українських ліквідаторів набуває особливої ваги. Україна як ніхто знає ціну радіаційної безпеки і зробить усе, щоб подібного до Чорнобильської катастрофи більше не сталося. Щира подяка та шана всім ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які не шкодуючи свого життя та здоров’я, захищали нашу країну від наслідків най масштабнішої техногенної катастрофи у світі.

Завжди пам’ятатимемо про тих чорнобильців, хто відійшов у вічність…

В бібліотеці Горбанівської філії Агрономічного ЦКтаД  оформлена виставка "Гірчить Чорнобиль, крізь роки гірчить".

 

 6 грудня, в день ухвалення 1991 року Закону України «Про Збройні сили України», українці відзначають державне свято – День Збройних Сил України – свято справжньої мужності, героїзму і відваги. Збройні сили є одним із найважливіших атрибутів кожної держави. Це — гордість нації та люди, які заслуговують поваги та вдячності. Тисячі чоловіків та жінок захищають Україну щодня, віддають свої життя та жертвують найціннішим.

Сьогодні Збройні сили України захищають нас на землі, у воді та в повітрі. Тому важливо підтримувати Збройні Сили, адже лише у єдності можливо перемогти ворога.

Не варто забувати і про вшанування пам’яті полеглих за свободу і незалежність України.

У бібліотеці Агрономічного ЦКтаД оформлена виставка "Український воїн - надійний захисник".

               

 

 

 

 

 

                                                                    

 Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує 

пам'ять  жертв Голодомору,  які масово загинули в результаті штучного голоду 1932 - 1933 і масових голодів 1921 - 1923   1946 - 1947років. Голодомор 1932 - 1933 років - це страшна трагедія найжорстокіших злочинів сталінізму в історії нашої  України, яка забрала життя мільйонів людей. За півкишені зерна, принесеної з поля голодуючій сім'ї, селянин діставав повний строк у концтаборі. У народі цей драконівський акт охрестили "законом про п'ять колосків". Конфісковувалися запаси будь - якої їжі - сухарів, картоплі, сала, солінь, фруктової сушні. Забирали все продовольство, яким селяни мали харчуватися до нового врожаю. Загалом же причинами голодомору в Україні була необхідність знищення українського селянства як свідомої національної верстви, яка загрожувала імперським інтересам москви.

  З оприлюднених Володимиром Сергійчуком нових документів історико-криміналістична експертиза встановила число загиблих від Голодомору 9 млн 108,5 тисяч в УСРР, а разом з етнічними українськими регіонами Північнокавказького краю — 10,5 млн.

Щорічно, цього дня проводиться всеукраїнська акція «Запали свічку» о 16- 00. Меморіальні заходи проводяться як в Україні, так і поза її межами. 

В 1989 році — Міжнародна комісія юристів офіційно визнали голодомор 1932—33 років актом геноциду проти української нації. 

 У листопаді 2023 року, українська делегація в ООН ініціювала підписання державами-членами Декларації з нагоди 90-х роковин Голодомору, до якої приєдналося 45 країн.

Вшановуючи пам'ять жертв голодомору в бібліотеці Горбанівської філії Агрономічного ЦКтаД відбулась презентація книги відомого історика, професора Вінницького педагогічного інституту І. Шульги "Голод на Поділлі".  Ця книга - книга болю та скорботи це дослідження є водночас свідченням очевидця нелюдських випробувань українського народу під час голодомору 1932-1933рр.і голоду 1947р. Вперше наводяться донедавна закриті архівні матеріали 20 - 40-х рр про трагедію подільського населення . Відвідувачі також мають можливість переглянути виставку- реквієм " Стежини скорботи: Голодомор в Україні "