Катерина Василівна Білокур народилася 24 листопада (7 грудня) 1900 року в селі Богданівка Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині Київської області). Батько, Василь Йосипович Білокур, був заможною людиною, мав 2,5 десятини орної землі, тримав худобу. Мала братів Григорія та Павла.

У 6–7 років Катерина Білокур навчилася читати, однак на сімейній раді вирішили не віддавати дочку до школи, щоб, попри достаток у родині, зекономити на одязі та взутті.

Малювати почала з ранніх років, однак батьки не схвалювали це заняття і забороняли ним займатися як таким, що відвертає увагу від роботи по господарству і зашкодить заміжжю.

Не отримавши навіть початкової шкільної освіти, вона вчилася сама: оволоділа грамотою, багато читала, а душа прагнула чогось недосяжного. 

 Вона жертовно зреклась усього земного, буденного, всупереч прикрим обставинам виборювала особисте право на істину, а істиною для Катерини Білокур змалку і до останніх днів, аж до передсмертного подиху залишилася малярська творчість.

 З життєдайного джерела народної творчості розквітало малярство Катерини Білокур. За підвалину слугували йому пісні, казки, легенди, народне мистецтво. Вона захоплювалась орнаментами на предметах селянського побуту, на українських строях, рушниках, але найбільше її вразливу поетичну душу зачаровували квіти, що райським розмаєм цвіли доокруж хати, на городі, на луках, на полях. 

 Особливе місце у спадщині Білокур посідає графіка. Графічні праці Катерини Білокур видасть у ній серйозного, вдумливого дослідника натури, фіксатора суттєвих прикмет.

 В останні роки життя Білокур захопилася акварельною технікою, що засвідчують численні композиції, зокрема "Гай" (1955), "Осінь" (1960), "Напровесні"(1958).

 Однак поцінування й уславлення званням народної художниці України майже нічого не змінило в щоденних життєвих ситуаціях: холодна хата взимку, хвороба матері й самої художниці, а найтрагічніше - постійна нестача фарб, а пізніше ліків. Вона просить, молить і державні установи, і знайомих, і друзів допомогти їй дістати це, але відгукувалися лише одиниці - і так тривало до кінця її страдницького життя.

 Сьогодні в нашій схвильованій пам’яті історія життя і творчості Катерини Білокур - це найчистіша пісня серед тих пісень, які витворив наш народ упродовж багатьох віків свого волевиявлення. Воістину народна - в творчості, думках, покликанні, стверджуванні  й світовій шанобливості до її Таланту. 

 Завітавши до нашої бібліотеки ви зможете переглянути фотокнигу "Катерина Білокур", яка є справжньою скарбницею її художньої спадщини та дає змогу зануритися у світ геніальної української народної художниці, відомої своїми дивовижними квітковими композиціями.

  

 6 грудня Україна відзначає День Збройних Сил України. Це свято мужності, відваги, героїзму та незламності. В цей день  ми вшановуємо відважних захисників, які щодня захищають нашу країну від ворога, стоять на сторожі нашого миру та безпеки. Завдяки їм ми маємо можливість жити, навчатися, працювати та будувати майбутнє. Низький уклін і щира подяка Вам Дорогі Наші Захисники! 

 Вічна пам’ять усім, хто віддав життя за Україну — Ваш подвиг назавжди залишиться в серцях. 

 До Дня Збройних Сил України у нашій бібліотеці діє патріотична виставка🇺🇦 "Збройні сили - гордість нації".

 Виставка ознайомить вас з історією створення і становлення Збройних Сил України, як військової організації, розповість про важливість українського війська нині, під час російсько-української війни, коли силою зброї, мужньо й жертовно наші воїни захищають державність незалежної України.

 Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

 Сталін у XX столітті та Путін у XXI вдалися до геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали. Сталін організував тотальну конфіскацію харчів, блокаду, посилив терор. Путін застосовував повномасштабне вторгнення, яке проявилося звірствами, порушеннями міжнародних законів та звичаїв ведення війни з боку російських військ. Складовими геноцидної політики РФ проти України стали терор, масові вбивства, умисні напади на укриття, шляхи евакуації та гуманітарні коридори, бомбардування житлових районів, сексуальне насильство, воєнні облоги, депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей).

 У 1934 році з’являються перші книги, в яких розкриваються теми Голодомору в Україні. Американський журналіст та історик Вільям Генрі Чемберлин, який зумів відвідати Україну у жовтні 1933-го, наступного року оприлюднив факти про Голодомор у книзі “Залізна доба Росії”. У 1934 році було видано і перший художній твір про Голодомор в Україні – роман “Марія” українського письменника Уласа Самчука.

  У 2025-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 22 листопада. 

Закликаємо усіх згадати в Загальнонаціональній хвилині мовчання 22 листопада о 16.00 про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди. Відвідайте у цей день місця пам’яті жертв Голодомору в своєму населеному пункті. Просимо також із настанням темряви запалити свічки пам’яті на підвіконнях – у домівках, офісах. Адже кожен вогник у вікні – це свідчення того, що ми, живі, пам’ятаємо про померлих, це вияв нашої скорботи і віри в майбутнє.

 Де б ви не були, запаліть Свічку пам’яті!

 До цієї скорботної дати в бібліотеці Горбанівської філії Агрономічного ЦКтаД оформлена виставка-пам'ять "Голодомор у документах і спогадах".

 

                  

 31 липня святкує свій 60-річний ювілей Джоан Роулінг — чарівна та неймовірна британська дитяча письменниця початку XXI століття, авторка серії романів про Гаррі Поттера (загальним накладом понад 500 млн примірників). Найбільшим захопленням Джоан були книжки, вона часто вигадувала різні фантастичні історії.

Після закінчення університету Джоан працювала секретарем-перекладачем у лондонському відділенні організації "Міжнародна амністія" та в Манчестерській торговельній палаті. Тоді й виник задум  написати роман про хлопчика, який потрапив до школи чарівників. 

 Роман "Гаррі Поттер і філософський камінь" був надрукований у червні 1997р. і був визнаний у Великій Британії найкращою дитячою книгою року. 

 Письменницю ушановано низкою нагород. Вона очолила список найпродаваніших серій романів в історії та була екранізована в серії кінофільмів, до продюсування та створення сценаріїв яких доклалась і авторка. Також пише детективні романи під псевдонімом Роберт Галбрейт.

  В бібліотеці Горбанівської філії Агрономічного ЦКтаД розгорнута книжково-ілюстративна виставка "Магічний світ Джоан Ролінг"  до 60-річчя від дня народження Дж. К. Ролінг.

 

               

 Величезній культурній спадщині, залишеній нашими предками, однією з найважливіших складових є вишивка. Впродовж століть свого розвитку вишивка досягла вершин мистецької досконалості, зберігши одночасно, своє глибоке символічне значення. Ввібравши в себе усі світоглядні уявлення українців, вишивка стала віддзеркаленням душі українського народу.

 

                       
             

 

 

Сьогодні, 9 березня, виповнюється 211 років від Дня народження Тараса Григоровича Шевченка — поета, художника, мислителя та борця за свободу України.

Його слово і сьогодні звучить актуально, надихаючи покоління українців до боротьби за правду, незалежність і гідність. Шевченко не тільки оспівував красу рідної землі, а й закликав народ до свідомості, до змін, до боротьби за краще майбутнє. Його «Кобзар» став душею української нації, а його образ — символом незламності.

У цей день варто знову перечитати його вірші, відчути їхню силу і нагадати собі:

«Борітеся — поборете,

Вам Бог помагає!»

Низький уклін Кобзареві! Його слово живе і житиме вічно!

В бібліотеці Горбанівської філії Агрономічного ЦКтаД організована виставка "Тарас Шевченко - славетний син України"

     

                                         

   

  

 Міжнародний день рідної мови – це важливе свято, яке щороку 21 лютого відзначають у всьому світі. Це не лише нагода вшанувати рідну мову, а й привернути увагу до її збереження, розвитку та популяризації. Це свято було започатковане ЮНЕСКО у 1999 році і з 2000 року відзначається в усьому світі. Ідея відзначення Міжнародного дня рідної мови виникла у зв’язку з трагічними подіями 1952 року в Бангладеш, коли загинули студенти, які боролися за право навчатися рідною бенгальською мовою. Саме тому 21 лютого стало символом боротьби за мовні права та збереження культурної ідентичності.

В бібліотеці Горбанівської філії організована виставка " Мова, що творить майбутнє", доповненням відбулася пізнавальна вікторина "Слово, що єднає покоління". 

                   

 

 

 20 лютого 2025 року минає 11 років від дня масових розстрілів Небесної Сотні на Майдані. Крім того, це 11 років від початку російської агресії. Адже саме тоді, коли на вулиці Інститутській у Києві гинули беззбройні протестувальники, російська федерація розпочала воєнну агресію, анексувавши АР Крим, а згодом окупувавши частину Луганської та Донецької областей. 24 лютого 2022 року почалася повномасштабна російсько-українська війна, яка триває вже третій рік, несучи українцям смерть, горе та руйнацію. Саме таку ціну платить наша країна за право бути суб’єктом на карті світу та мати власні суверенітет і державність. Одними з перших, які рішуче виступили на захист нашої Батьківщини, були Герої Небесної Сотні. 

Вони стали символом світла та перемоги над злом. Разом із героями російсько-української війни, які відстоюють на фронті наше право жити у вільній соборній Україні, вони живлять та зміцнюють нашу віру в Перемогу.

Пам’ять про подвиг Небесної Сотні у 2025 році вшановуємо під гаслом: «Небесна Сотня: Герої першої перемоги у битві, що триває».

В бібліотеці Горбанівської філії Агрономічного ЦКтаД пройшов відео-перегляд до Дня Героїв Небесної Сотні "Світанок свободи: спогади учасників майдану"