вівторок, 9 грудня 2025 р.

 Катерина Василівна Білокур народилася 24 листопада (7 грудня) 1900 року в селі Богданівка Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині Київської області). Батько, Василь Йосипович Білокур, був заможною людиною, мав 2,5 десятини орної землі, тримав худобу. Мала братів Григорія та Павла.

У 6–7 років Катерина Білокур навчилася читати, однак на сімейній раді вирішили не віддавати дочку до школи, щоб, попри достаток у родині, зекономити на одязі та взутті.

Малювати почала з ранніх років, однак батьки не схвалювали це заняття і забороняли ним займатися як таким, що відвертає увагу від роботи по господарству і зашкодить заміжжю.

Не отримавши навіть початкової шкільної освіти, вона вчилася сама: оволоділа грамотою, багато читала, а душа прагнула чогось недосяжного. 

 Вона жертовно зреклась усього земного, буденного, всупереч прикрим обставинам виборювала особисте право на істину, а істиною для Катерини Білокур змалку і до останніх днів, аж до передсмертного подиху залишилася малярська творчість.

 З життєдайного джерела народної творчості розквітало малярство Катерини Білокур. За підвалину слугували йому пісні, казки, легенди, народне мистецтво. Вона захоплювалась орнаментами на предметах селянського побуту, на українських строях, рушниках, але найбільше її вразливу поетичну душу зачаровували квіти, що райським розмаєм цвіли доокруж хати, на городі, на луках, на полях. 

 Особливе місце у спадщині Білокур посідає графіка. Графічні праці Катерини Білокур видасть у ній серйозного, вдумливого дослідника натури, фіксатора суттєвих прикмет.

 В останні роки життя Білокур захопилася акварельною технікою, що засвідчують численні композиції, зокрема "Гай" (1955), "Осінь" (1960), "Напровесні"(1958).

 Однак поцінування й уславлення званням народної художниці України майже нічого не змінило в щоденних життєвих ситуаціях: холодна хата взимку, хвороба матері й самої художниці, а найтрагічніше - постійна нестача фарб, а пізніше ліків. Вона просить, молить і державні установи, і знайомих, і друзів допомогти їй дістати це, але відгукувалися лише одиниці - і так тривало до кінця її страдницького життя.

 Сьогодні в нашій схвильованій пам’яті історія життя і творчості Катерини Білокур - це найчистіша пісня серед тих пісень, які витворив наш народ упродовж багатьох віків свого волевиявлення. Воістину народна - в творчості, думках, покликанні, стверджуванні  й світовій шанобливості до її Таланту. 

 Завітавши до нашої бібліотеки ви зможете переглянути фотокнигу "Катерина Білокур", яка є справжньою скарбницею її художньої спадщини та дає змогу зануритися у світ геніальної української народної художниці, відомої своїми дивовижними квітковими композиціями.

  

 6 грудня Україна відзначає День Збройних Сил України. Це свято мужності, відваги, героїзму та незламності. В цей день  ми вшановуємо відважних захисників, які щодня захищають нашу країну від ворога, стоять на сторожі нашого миру та безпеки. Завдяки їм ми маємо можливість жити, навчатися, працювати та будувати майбутнє. Низький уклін і щира подяка Вам Дорогі Наші Захисники! 

 Вічна пам’ять усім, хто віддав життя за Україну — Ваш подвиг назавжди залишиться в серцях. 

 До Дня Збройних Сил України у нашій бібліотеці діє патріотична виставка🇺🇦 "Збройні сили - гордість нації".

 Виставка ознайомить вас з історією створення і становлення Збройних Сил України, як військової організації, розповість про важливість українського війська нині, під час російсько-української війни, коли силою зброї, мужньо й жертовно наші воїни захищають державність незалежної України.